МОЇ ПЕРШІ ТИСЯЧІ З КОЛОБКАМИ J АБО "А ДЕ БОРЖАВА?”

Маршрут: м. Дрогобич – смт. Воловець – г. Плай – г. Великий Верх – г. Стій – г. Великий Верх – вдсп. Шипіт – с. Подобовець – смт. Воловець – м. Дрогобич.

Дата походу: 29 квітня – 1 травня 2003 року (зразу після Паски)

Довжина пішого переходу: 36 км.

 

Словничок:

Колобок – герой української народної казки. Котиться куди хоче.

"Гірські колобки” – тургурток філії Інституту підприємництва (ІППТ) в м. Дрогобичі Засновники – перші колобки.

Пікуїсти – посвячені в колобки на г. Пікуй (25.01.03).

 

КітО – Кіт Олег Орестович – керівник походу і тургуртка. J Безперечно засновник. Задає ритм походу, іноді на віддалі 200-500 м перед нами. Бездоганно планує маршрут (в плані час-віддаль) і продовольче навантаження на організм, калорійно готує в поході, співає. Чого і нас вчить. Безапеляційний керівник, оскільки старший не лише по досвіду а і "по званію”.

СВ – Рудницький Степан Віталійович – тобто Я. Своє глибоке і не дуже глибоке дитинство провів в горах (Урич, Верхнє Синьевидне, Козьова). Проте не здогадувався, що можна пересуватися не лише поміж горами а й горами. Моя перша тисяча – г. Пікуй (Січень 2003 року). Тому я Пікуїст.

Саня – Губін Олександр. Засновник. Рахує, що краще іти повільно проте впевнено. Любить різні туристичні витівки – типу морозиво зі снігу, туристична парна. Може наперед нашаманити погоду. В даному поході ще й оператор. Шумада – Шумада Юрій – помічник оператора. Засновник. В даному поході штатний прапороносець. Спокійний.

Кузяк – Кузяк Юрій. Засновник. Майбутній Суворов – він знає як все має бути. Іноді від цього може мати неприємні враження. Витривалий. Працьовитий. Любить підтримувати цікаві ідеї Сані.

Пластун – Танчук Іван. Високопоставлений "офіцер” Пласту. Пікуїст в нашому гуртку. Проте з Пластом, каже, трохи горами походив. Знає багато пластунських штучок, чого і нас обіцяв навчити. Любить дуже спілкуватися з людьми (в даному поході з шипотянами).

Марік – Григель Мар’ян. Туристичною філософією тим більше фалософією особливо не переймається. Він просто покурюючи гуляє по горах. Пікуїст. Мріє колись в горах відкрити туристичні бази.

Оля – Копча Оля. Дуже витривала в горах проте "божиться”, що в походи ніколи не ходила. Як не дивно для дівчини – не любить багато говорити, особливо зайвого. У виконанні роботи бездоганна.

Олеся – Білецька Леся – всюди її повно. Також відзначається працьовитістю. Любить поговорити, приємна співрозмовниця. В своїй групі чергових була старшою!

Лєна – Бочко Олена. Дуже цивілізована і поглинута санітарно-гігієнічними вимогами дівчина. Ходить по горах, щоб дослідити, як туристи лягають спати з немитими ногами. В цілому – душа компанії.

Юля – віртуальний член екіпажу. Являється тільки вибраним під час сну.

 

 

 

 

Профорієнтація на Грофі Маршрут: м.Дрогобич – м.Стрий – м.Калуш - с.Осмолода (Івано-Франківська обл.) – р.Котелець - полонина Плісце - г.Грофа (1748 м) – г.Кінь – став Грофянський – с.Осмолода - м.Дрогобич.

Дата походу: 30 квітня – 3 травня 2004 року (зразу після Паски)

Довжина пішого переходу: 30 км.

 

Словничок:

Колобок – герой української народної казки. Котиться куди хоче.

"Гірські колобки” – тургурток Інституту підприємництва (ІППТ) в м. Дрогобичі Засновники – перші колобки.

Пікуїсти – посвячені в колобки на г. Пікуй (25.01.03).

Діти Парашки – посвячені при сходженні на г. Парашку (24.08.03)

Гості – представники ІППТ з м.Львова.

 

Учасники походу:

КітО – Кіт Олег Орестович – керівник походу і тур гуртка, засновник. Задає ритм походу, іноді на віддалі 200-500 м перед нами. Бездоганно планує маршрут, співає, грає на гітарі, веде всі дипломатичні відносини. Любить гори настільки, що по вихідних цілою родиною ходить в сімейні походи ‑ „істинний горієц” (чи характер „нордический” не знаю).

Саня – Губін Олександр. Засновник, заступник керівника групи. Рахує, що краще іти повільно проте впевнено. Винахідник і раціоналізатор – збудував у горах ванну. В даному поході ще й оператор. Теж „істинний горієц” і очевидно буде хорошим сім’янином. Колись по ночам вив, а тепер чомусь не хоче. Чай зварить з чого хочеш.

СВ – Рудницький Степан Віталійович – тобто Я. Останній Пікуїст. Дитинство провів в горах, тому „істинний горієц”. Скромність не дозволяє описати свої хороші сторони, а до поганих належить – хроплю, навалююся на близьхропящих сусідів, раптово зникаю коли група рушає.

Оля – Копча Оля. Дуже витривала, спортивна, тактовна в спілкуванні, не пропускає жодного походу ‑ „істинна горійка”. Гарно грає на гітарі, співає (стрийський вокзал був повний глядачів). Цукерки зшиває рівно по 5 штук (значить знає математику).

Олег – КітО молодший. Любить: навчатися подалі від дому, ходити в походи, розмовляти з природою (кликати „сонечко”), спілкуватися з дівчатами (довго і допізна).

Володя – Підгородецький Володимир. Дитя Парашки. Витривалий, любить рухливі види роботи. Всі пам’ятають день народження його бабці.

Мар’яна – Мица Мар’яна. З колобками в поході вперше (профорієнтаційна робота Сані). Спокійна, не багатослівна.

Снежка – Ярома Сніжана. З колобками в поході вперше. Весела (вміє гарно посміхатися і смішити інших), рухлива. Дуже любить розмовляти з Санею.

Роман – Андрушко Роман. З колобками в поході вперше. Курящий спортсмен (капітан команди). Не любить грати в карти.

Наталя – Табака Наталя. Гість. Невисока на зріст, в кепочці симпатична пані.

Віталій – Табака Віталій.