Виберіть категорію
Оперативно
Львівські новини
Дрогобицькі новини
Наше опитування
Хмара
Для отображения Облака ссылок
необходим
Adobe Flash Player 9
или выше.
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Калькулятор
Життя сайту
| Головна » Файли » Мої файли |
Надзвичайна ситуація. Що робити?
| [ Викачати з сервера (152.6 Kb) ] | 11-02-2012, 13:47:51 |
Про загрозу виникнення стихійного лиха населення сповіщається через мережу провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції, телебачення і, якщо дозволяє час, через засоби друку. В інформації вказується характер можливого надзвичайного явища, його масштаби, час виникнення і можливі наслідки, а також рекомендується, що необхідно робити до і під час стихійного лиха. Кожний громадянин, який опиниться у районі стихійного лиха, зобов’язаний проявляти самовладання, особистим прикладом оказувати вплив на оточуючих, а при необхідності покладати край випадкам грабежів, мародерства та інших порушень законності. Надавши першу допомогу членам сім’ї, оточуючим і самому собі, громадянин повинен брати участь в ліквідації наслідків стихійного лиха, використовувати для цього особистий транспорт, інструмент, медикаменти, перев’язочний матеріал і т.п. 1.1. Землетруси Землетруси – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань. 1.2. Ураган (смерч, гроза, злива) Ураган - це вітер великої руйнівної сили і значної тривалості, швидкість якого 33 м/с і більше. Смерч - це висхідний вихор повітря, яке швидко обертається, що має вигляд темного стовпа діаметром від декількох десятків до сотень метрів з вертикальною, іноді вигнутою віссю обертання. Гроза – це атмосферне явище, що пов’язано з розвитком потужних купчасто-дощових хмар, що супроводжується багаторазовими електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом . Злива - короткочасні атмосферні опади великої інтенсивності. 1.3. Снігові замети (хуртовина) Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хуртовин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність населення, особливо з наступним різким похолоданням (сильний мороз) або потеплінням (швидке танення снігу або ожеледь). 1.4. Зсуви Зсув – це сповзаюче зміщення ґрунтових мас на схилі під дією своєї ваги і додаткового навантаження внаслідок підмивання схилу, перезволожування, сейсмічних поштовхів, нерозумної діяльності людини та інших процесів. 1.5. Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення) При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу із русел великих та малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення слід дотримуватися встановленого порядку, без зволікання вийти в безпечні та підвищені місця. При рятувальних роботах необхідно проявляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню. 1.6. Заходи обережності під час ліквідації наслідків стихійного лиха Перед тим, як увійти у пошкоджений будинок (споруду), треба переконатися, чи не загрожує він обвалом; у приміщенні через небезпеку вибуху скупчення газів неможливо користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічами і т.д.). Будьте обережні з обірваними і оголеними проводами, не допускайте короткого замикання. Не вмикайте електроенергію, газ і водопровід, до тих пір, доки їх не перевірить комунально-технічна служба. Не пийте воду із пошкодженого водопроводу або за-топлених колодязів. Дотримання заходів обережності в районі стихійного лиха дозволяє значно понизити складність і кількість травм. II. ДІЯ НАСЕЛЕННЯ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ Суб’єкти господарювання, що виробляють або використовують сильнодіючі отруйні речовини, такі як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші, у випадку аварійних ситуацій являють собою небезпеку для населення. Найбільшу небезпеку для населення всіх регіонів України внаслідок аварій з викидом (виливом) в повітря сильнодіючих отруйних речовин є акціонерні та державні суб’єкти господарської діяльності: м’ясної, молочної та переробної промисловості, насосні станції водозабезпечення та очисні споруди, холодильники, бази та склади хімічної продукції та інші. Аварії (катастрофи) можуть супроводитися викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу і на поверхню підстилки. Вдихання зараженого повітря може привести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покровів та інших органів. Найбільш розповсюдженими сильнодіючими отруйними речовинами на Україні є хлор, аміак, різні хімікати, пестициди, кислоти та інші хімічні сполуки. III. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ АВАРІЯХ НА АТОМНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВКАХ Виникнення аварій (катастроф) на атомних енергетичних установках може привести до радіоактивного зараження повітря і довкілля, що являє собою серйозну небезпеку для населення усієї України. Радіаційними небезпечними об’єктами для населення України є: атомні електростанції, об’єкти господарської діяльності які використовують у виробничій та іншій діяльності прилади та устаткування на основі радіоізотопів. Оповіщення про аварію (катастрофу) на радіаційному небезпечному об’єкті проводить управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення області (МНС України). З цією метою по обласній (міських і районних) радіотрансляційній мережі буде передано спеціальне повідомлення. Дублювання повідомлення буде здійснюватися за допомогою радіо, телебачення і рухомих звукомовних установок, а також працівниками суб’єктів господарювання і житлових експлуатаційних контор (домоуправлінь). IV. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ПОЖЕЖАХ Пожежі – це стихійне лихо, вогонь, що вийшов з під контролю людини. Вони можуть виникати в лісах, на торф’яниках, у житлових будинках, на виробництві, в енергетичних мережах і на транспорті, спричиняють великі збитки і часто приводять до загибелі людей. При пожежі потрібно остерігатися: високої температури, задимленості і загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалля. Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м. При рятуванні потерпілих із будинків, що горять, і при гасінні пожежі, дотримуйтесь наступних правил: Перш ніж ввійти в приміщення, що горить, накрийтесь мокрим покривалом, пальтом, плащем, щільною тканиною; двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути займання від великого притоку свіжого повітря; у дуже задимленому приміщенні рухайтесь повзком або пригнувшись; для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину. Запам’ятайте! Маленькі діти від страху часто ховаються під ліжками, в шафах, забиваються в куток; якщо на вас загорівся одяг, лягайте на землю і, перевертайтесь, щоб збити полум’я; бігти не можна - це ще більше роздуває вогонь; побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на нього пальто, плащ або яке-небудь покривало і щільно притисніть його. На місце опіків накладіть пов’язки і відправте потерпілого в медичний заклад; при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби; речовини, що гасять вогонь, направляйте в місця найбільш інтенсивного горіння і не на полум’я, а на поверхню, яка горить; якщо горить вертикальна поверхня, воду подавайте в верхню її частину; в задимленому приміщенні використовуйте розпилений струмінь, який сприяє осадженню диму і пониженню температури; горючі рідини гасіть сумішами, які викликають піну, засипайте піском або ґрунтом, а також накривайте невеликі осередки покривалами, одягом, брезентом і т.д.; якщо горить електропровід, спочатку виверніть пробки або вимкніть вимикач, а потім починайте гасити вогонь; виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторону, туди звідки дує вітер. Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж: для приведення в дію пінного вогнегасника підніміть рукоятку вгору і перекиньте її до упору; потім переверніть вогнегасник вверх дном. Струмінь піни, що виникає, направте на поверхню, яка горить (при відсутності струменю піни стряхніть вогнегасник або прочистіть отвір); вуглекислотний вогнегасник направте розтрубом на поверхню, що горить, обертаючи маховичок проти ходу годинникової стрілки до упору, відкрийте запірний вентиль. Снігоподібною масою, яка викидається з розтруба, покривайте поверхню, яка горить, до повного закінчення горіння. Не держіть розтруб голою рукою, можна обморозитися; для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться в будинку (споруді), необхідно відкрити дверку шафи і, розкатати в напрямку осередку пожежі рукав, який з’єднаний з краном і стволом; відкрийте вентиль поворотом маховичка проти ходу годинникової стрілки і направте струмінь води із ствола на осередок горіння. Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок, або грунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть гілки дерев або одяг. Запам’ятайте! Дотримання і своєчасне проведення профілактичних протипожежних заходів знизить можливість виникнення пожеж і займань у вашому домі (квартирі) та зменшує імовірність їх швидкого розповсюдження. У разі виникнення пожежі при необхідності викликайте пожежну команду за телефоном - 101. V. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ЗАГРОЗІ ВИНИКНЕННЯ І ВИНИКНЕННІ АВАРІЙ НА МЕРЕЖАХ ГАЗОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 5.1. Т И П О В І П Р А В И Л А з безпеки користування побутовими газовими приладами і апаратами 1. Ці Правила обов’язкові для всіх посадових осіб суб’єктів господарювання, що займаються експлуатацією житлового фонду, які відповідають за безпечну експлуатацію газового обладнання житлових і громадських будинків, а також громадян, що використовують газ у побуту. 2. Відповідальними за цілісність і справний стан газового обладнання є об’єкти господарської діяльності, на балансі яких воно знаходиться, а в будинках і квартирах на праві приватної власності – їх власники. 3. Відповідальність за безпеку користування побутовими газовими приладами і апаратами в будинках, квартирах і за дотримання їх в належному стані несуть особи, що користуються газом. Відповідальність за стан димових і вентиляційних каналів в житлових будинках місцевих державних адміністрацій і відомчому житловому фонді несуть житлові експлуатаційні контори (домоуправління), а в будинках і квартирах на правах приватної власності – їх власники. 4. В житлових експлуатаційних та інших організаціях, що мають побутові газові прилади і апарати, наказом керівника повинні назначатися із числа керівного складу і спеціалістів особи, що відповідають за безпечну експлуатацію внутрішнього газового обладнання. 5. Відповідальні особи, за виключенням власників будинків і квартир на праві приватної власності, повинні здати екзамен на знання правил з вимог безпеки в газовому господарстві. 6. Особи, що користуються газовими приладами і апаратами зобов’язані: 6.1. Пройти інструктаж в технічному кабінеті на об’єкті газового господарства або самостійно ознайомитися з Інструкцією (керівництвом) з експлуатації газових приладів і апаратів, що встановлені в квартирі або будинку. 6.2. Забезпечити цілісність і підтримання в порядку газового обладнання. 6.3. Слідкувати за нормальною роботою газового обладнання, димоходів і вентиляції, перевіряти тягу до ввімкнення і під час роботи газових приладів за відведенням продуктів згорання газу в димохід. Перед користуванням газифікованою пічкою перевірити чи відкрито повністю шибер, періодично очищати від сміття, битої цегли "кишеню” димоходу. 6.4. При закінченні користуванням газу закрити крани на газових приладах і перед ними, а при розміщенні балонів всередині кухні додатково закрити вентилі балонів. 6.5. При несправності газового обладнання викликати працівників об’єкту газового господарства. 6.6. Закрити негайно крани горілок газових приладів при раптовому перериванні в подачі газу і повідомити аварійну службу об’єкта газового господарства. 6.7. При появі в приміщенні запаху газу негайно припинити користування газовими приладами, закрити крани на приладах і до них, відкрити вікна для провітрювання приміщень, викликати аварійну службу суб’єкта газового господарства. Не запалювати вогню, не палити, не включати освітлення і електроприлади, не користуватися електродзвінками. 6.8. Перед входом в підвали (погреби), до включення освітлення і електроприладів, треба переконатися у відсутності запаху газу. 6.9. При виявленні запаху газу в підвалах (погребах), під’їздах, у дворі або на вулиці необхідно: повідомити аварійну газову службу за телефоном – 04; вжити заходи щодо виведення людей із загазованого середовища та при появі відкритого вогню або іскри; до прибуття аварійної бригади організувати провітрювання приміщення. 6.10. Власники будинків і квартир на праві приватної власності, крім вищеназваних вимог, повинні своєчасно заключати договір на технічне обслуговування газового обладнання. Забезпечувати перевірку димоходів і вентиляційних каналів в терміни, які встановлені правилами безпеки в газовому господарстві. В зимовий час періодично перевіряти оголовки з метою недопущення їх промерзання і закупорки. 7. Абонементам забороняється: 7.1. Виконувати самовільну газифікацію будинку (квартири, садового будиночка), переставлення, заміну і ремонт газового обладнання. 7.2. Виконувати перепланування приміщень, де встановлені газові прилади. 7.3. Вносити зміни в конструкцію газових приладів, змінювати улаштування димових і вентиляційних систем (каналів) заклеювати вентиляційні канали, замуровувати "кишеню” і люки, що призначаються для очищення димоходів. 7.4. Відключати автоматику безпеки і регулювання, користуватися газом при несправних газових приладах, автоматиці, арматурі і газових балонах. 7.5. Користуватися газом при порушенні щільності кладки, штукатурки (тріщини) газифікованих пічок і димоходів. 7.6. Користуватися газом після закінчення терміну дії акта про перевірку і очищення димових і вентиляційних каналів. 7.7. Виконувати очищення, перевірку димових і вентиляційних каналів, а також заміну балонів газобалонної установки без проходження навчання і отримання дозволу від об’єкту газового господарства. 7.8. Користуватися газовими приладами при зачинених кватирках, жалюзійних решітках, решітках вентиляційних каналах, щілинах під дверми ванних кімнат і кухонь, при відсутності тяги в димоходах і вентиляційних каналах. 7.9. Залишати працюючі газові прилади без догляду, крім розрахованих на безперервну роботу і що мають для цього відповідну автоматику. 7.10. Допускати до користування газовими приладами дітей дошкільного віку, а також осіб, що не контролюють свої дії, не знають правил користування цими приладами. 7.11. Прив’язувати до газопроводів мотузки і навантажувати їх. 7.12. Використовувати газ і газові прилади не за призначенням. Користуватися газовими плитами для опалення приміщень. 7.13. Користуватися приміщеннями, де встановлені газові прилади, для сну і відпочинку. 7.14. Використовувати відкритий вогонь для знаходження витікання газу. 7.15. Зберігати в приміщеннях і підвалах порожні і повні газові балони для зріджених газів. 7.16. Розміщувати в газифікованому приміщенні більше одного балону місткістю 50 (55) л або двох балонів місткістю 27 л кожний. Балони повинні знаходитися в тому приміщенні, що і газові прилади. 7.17. Встановлювати балони з газом в газифікованому приміщені на відстані менше 1м від радіатора опалення або пічки. При установці екрану, що оберігає балони від нагрівання, ця відстань може бути зменшена до 0,5 м, а відстань між балоном і екраном не менше 10 см. Розміщувати балони напроти пічних дверцят на відстані менше ніж 2 м. 7.18. Вмикати і вимикати електроосвітлення, користуватися відкритим вогнем, електроопалювальними приладами і опалювальними пічками під час заміни балонів, які встановлені в приміщенні. Замінювати балони при наявності осіб, що не мають відношення до цієї роботи. При знаходженні в загазованій квартирі (приміщенні) або на загазованій ділянці місцевості з метою запобігання виникненню пожежі (вибуху) газоповітряної суміші суворо забороняється: В загазованій квартирі (приміщенні): для виключення виникнення іскріння, яке може привести до вибуху (загорання газоповітряної суміші) забороняється вмикати і вимикати електричні прилади (освітлення, печі, каміни, праски, телевізори, магнітофони, радіо, дрилі та інші); користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання; користуватися електродзвоником; дзвонити по телефону; виконувати дії з металевими предметами для виключення удару один об одного; користуватися відкритим вогнем (запалювати сірники або запальничку, палити). На загазованій ділянці місцевості: для виключення виникнення іскріння, яке може привести до вибуху (загорання газоповітряної суміші) забороняється ставити машини, заводити машини, що стоять, і проїжджати біля загазованого газового колодязя, газороз-подільного пункту, шафного газорозподільного пункту, групової резервуарної установки ближче 15 м з підвітряної сторони; користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання; виконувати дії з металевими предметами з метою виключення удару один об одного; користуватися відкритим вогнем і розводити вогнища ближче 50 м від загазованої ділянки місцевості. 5.2. ДІЇ ПРИ ЗАГРОЗІ ВИНИКНЕННЯ І ВИНИКНЕННІ АВАРІЙ НА МЕРЕЖАХ ГАЗОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ При виявленні запаху газу в квартирі (приміщенні), де встановлені газові прилади: негайно закрити крани на газових приладах і перед ними (при розміщенні балонів з скрапленим газом додатково закрити вентилі у балонів); вжити заходи щодо виведення людей із загазованих приміщень (квартири, дому); із незагазованого приміщення за телефоном "04” викликати аварійну газову службу і організувати провітрювання приміщення; по прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками. При запаху газу в приміщеннях громадських будинків з масовим копиченням людей: негайно за телефоном "04” повідомити газову аварійну службу; по селектору або іншими способами повідомити людей, що знаходяться в приміщеннях, про негайне, без паніки, залишення приміщень; організувати провітрювання приміщень шляхом відкривання вікон і дверей; організувати чергування біля входів у приміщення з метою недопущення заходу до приміщення людей до приїзду бригади аварійної газової служби; при прибуттю бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками. Вибух (пожежа) в квартирі: закрити всі крани на газових приладах і перед ними (при розміщенні балонів всередині кухні додатково закрити вентилі балонів); за телефоном "104” повідомити в аварійну газову службу; організувати гасіння пожежі, при необхідності повідомити за телефоном "101” черговому пожежної охорони; організувати надання першої медичної допомоги потерпілим, при необхідності викликати за телефоном "103” швидку медичну допомогу; не допускати сторонніх у приміщення, де виник вибух, зберегти місце і обстановку після вибуху (пожежі). Запах газу в під’їзді або в підвалі житлового будинку: за телефоном "104” повідомити місцеву аварійну газову службу; організувати провітрювання під’їзду (підвалу) відкриттям дверей (по можливості і вікон); організувати охорону місця загазованості до прибуття бригади аварійної газової служби, не допускати в загазовані приміщення людей з відкритим вогнем; по прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками. Наявність рідкої фази скрапленого газу в горілках газових приборів або підвищення тиску газу перед горілками газових приладів у споживача газу: негайно закрити всі крани на внутрішній квартирній газовій розводці і приборах, організувати провітрювання приміщень квартири; за телефоном "04” повідомити в аварійну газову службу; повідомити сусідів про необхідність вжиття аналогічних заходів безпеки, якщо в їх квартирах в горілках газових приладів є наявність рідкої фази (або спостерігає-ться підвищений тиск газу в приладах). Запах газу на вулиці (у газового колодязя), у газороз-подільчого пункту, групової резервуарної установки, у груповій шафі газобалонної установки за телефоном "104” повідомити в аварійну газову службу; організувати охорону місця загазованості до прибуття бригади аварійної газової служби, не допускати в зону загазованості людей з відкритим вогнем. При необхідності для вирішення окремих питань: з ремонту газового обладнання, встановлення або заміни газових приладів, монтажу газопроводів, для очищення димоходів і вентиляційних каналів, отримання технічних умов на газифікацію будинків і квартир, виконання проектної документації на газифікацію та інших питань звертайтесь до адміністрації місцевих об’єктів газового господарства; у разі порушення безпеки з експлуатації газового господарства, обладнання і приладів і загрози виникнення вибуху або пожежі звертайтесь до аварійної газової служби за телефоном "04”. VI. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ЗАГРОЗІ УРАЖЕННЯ ПАРАМИ РТУТІ Пари ртуті, внаслідок забруднення ними приміщень квартири або будинку, відрізняються високою токсичністю для будь-яких форм життя. Отруєння людини парами ртуті розвивається протягом 8-24 годин і виражається загальною слабкістю, головним болем, болем при ковтанні, підвищеною температурою, катаральними явищами дихальних шляхів. Після з’являються болі ясен, в животі, розлад шлунку, а іноді запалення легенів. Хронічна інтоксикація розвивається за тривалий час і протікає без явних ознак захворювання, потім з’являється підвищена втома, слабкість, сонливість, апатія, емоційна нестійкість, головні болі, головокружіння. Нерідко послаблена пам’ять. Категорично заборонено зберігати харчі, палити цигарки і приймати їжу в приміщеннях, де виділяються пари ртуті та її сполук. Зніміть одяг, прийміть душ, прополощіть рот 0,25 %-им розчином перманганату калію і необхідно почистити зуби. Негайно зверніться за медичною допомогою. Для захисту від парів ртуті, які перевищують гранично допустимі концентрації використовуйте промислові фільтруючі протигази і респіратори. Негайно зверніться до управління (відділу) з питань НС та ЦЗН району (міста) для організації робіт з демеркуризації заражених приміщень (квартири, будинку). VII. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В ОСЕРЕДКУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ З метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань і ліквідації осередку, який виникнув, проводиться комплекс ізоляційних обмежувальних заходів, що називається карантином або обсервацією, які передбачають виконання визначених правил. Неможливо без спеціального дозволу покидати місце проживання. Без крайньої необхідності не виходіть з дому, уникайте місць великого скупчення людей. Два рази на добу вимірюйте температуру собі і членам сім’ї. Якщо вона підвищилася, і почуваєте себе погано, вам необхідно ізолювати себе від оточуючих в окремій кімнаті або відгородіться ширмою. Терміново повідомте про захворювання медичний заклад. У окремих випадках інфекційних захворювань дійте у відповідності з рекомендаціями органів охорони здоров’я. Правила поведінки в осередку інфекційних захворювань Надіньте ватяну марлеву пов’язку. Щоденно обов’язково робіть вологе прибирання приміщень з використанням розчинів для дезинфекції і побутових миючих засобів. Сміття необхідно спалювати. Знищуйте гризунів і комах - можливих збудників захворювань. Суворо дотримуйтесь правил особистої і громадської гігієни. Ретельно, особливо перед прийманням харчів, мийте руки з милом, воду використовуйте із перевірених джерел і пийте тільки кип’ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обдайте кип’ятком. При догляді за хворою людиною надівайте халат, косинку і ватяну марлеву пов’язку. Виділіть хворому окреме ліжко, рушник, регулярно його періть, посуд мийте. Особам, які спілкуються з хворим, суворо забороняється виходити на роботу, відвідувати інші квартири (будинки). У випадках, коли ви не знаєте, якою хворобою хворіє член вашої сім’ї , дійте так, як при заразній хворобі. Після госпіталізації хворого зробіть в квартирі дезинфекцію: постіль і посуд треба прокип’ятити на протязі 15 хвилин в 2 % розчині соди, після чого посуд вимийте гарячою водою, а постіль пропрасувати праскою, кімнату та інші приміщення почистити, вимити і провітрити. Знайте, що простими і надійними методами дезинфекції є кип’ятіння і прасування гарячою праскою. VIII. САМО- І ВЗАЄМОДОПОМОГА ПРИ УРАЖЕННЯХ І ТРАВМАХ Стихійні лиха, аварії і катастрофи можуть викликати масові ураження. Унаслідок цього можливі різні травми – струси, переломи, стискання окремих частин тіла, поранення живота, грудної клітини, голови тощо. Пожежі можуть викликати опіки всіх ступенів разом з травмами. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах можуть призвести до ураження великої кількості населення, що проживає поблизу хімічно небезпечного об’єкту, якщо не будуть вжиті термінові заходи захисту, а також місцеве ураження шкіри і слизових оболонок. Ураження людей може бути викликане уламками зруйнованих ударною хвилею споруд, осколками скла, грудками землі, а також пожежами, що виникають. У більшості випадків ураження людей можуть бути комбінованими – поєднанням поранень, переломів, опіків. Органи охорони здоров’я і медична служба цивільної оборони буде прагнути наблизити до місць надзвичайних ситуацій свої формування і старатися надати потерпілим першу медичну допомогу і евакуювати уражених у медичні заклади. Але щоб ця допомога була ефективною багато залежить від Вас самих, від Вашого уміння надати само- і взаємодопомогу при ураженнях. Х. ДЕЯКІ ПОРАДИ НАСЕЛЕННЮ З ПРАВИЛ ЗБИРАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ 10.1. Гриби – делікатес і отрута Гриби – це одне з найцікавіших і найтаємніших явищ природи, цінний харчовий продукт, однак серед грибів багато отруйних, які можуть викликати сильні отруєння, а іноді і смерть. Це такі гриби, як бліда поганка, мухомори, опеньки несправжні та багато інших. Для отруєння досить з’їсти половину поганки, а смертність від неї досягає більш як у 50 % випадків. Бліда поганка – смертельно отруйний гриб. Шапинка зеленувата, жовтувата, біла, а плівчасті залишки покривала на ній бувають рідко. Пластинки до старості білі. Ніжка біла, з ніжним кільцем; внизу подібна на бульбу, з піхвою. М’якуш і споровий порошок білі. Бліду поганку легко сплутати з печерицями, зеленками та сироїжками. З білим грибом можна сплутати і такі неїстівні гриби як жовчний (гірчак) та чортів. У них своєрідний неприємний запах. М’якуш на зломі стає рожевим, чого не має у білого гриба. Бувають неспецифічні отруєння їстівними грибами, які акумулювали трупну отруту, хімічні речовини, отрутохімікати, радіонукліди, що потрапили у зони їх росту. 10.2. Симптоми отруєння грибами Розрізняють чотири групи отруєння людей грибами, у тому числі: Перша група – отруєння грибами строчками, виявляється через 6-10 годин, з’являється слабкість, нудота, блювота, іноді розлад шлунку. Друга група – отруєння блідою поганкою і близькими до неї видами грибів, виявляється через 8 - 24 години, раптові болі в животі, блювота, розлад шлунку, слабкість, зниження температури, висока імовірність смертельних наслідків. Третя група – отруєння мухоморами виявляється через 30 хвилин – 6 годин, появляється нудота, блювота, розлад шлунку, запаморочення, марення, розширення зіниць. Рідко наступає смерть. Четверта група – отруєння опеньками несправжніми, жовчним і чортовим грибом та неспецифічне отруєння їстівними грибами при неправильному приготуванні, збе-ріганні та заготівлі. Відсутні загальні ознаки отруєння, яке виявляється через 30 хвилин – 2 години розладнанням шлунково-кишкового тракту. 10.3. Перша допомога при отруєнні грибами У хворих, що отруїлися грибами, спостерігаються такі спільні ознаки недуги: болить усередині, розладнується шлунок, нудить, починається блювота, людина відчуває загальну слабкість. Спостерігається також зміна зіниць. Одна стає вужча, друга ширша. Буває, що іноді у хворого з’являються зорові і слухові галюцинації, конвульсії, марення. Після збудження наступає втрата свідомості, при цьому спостерігається посмикування деяких м’язів. Найчастіше обличчя і пальців рук. Навіть при легкому отруєнні грибами треба негайно звернутися за медичною допомогою чи відправити хворого до лікарні. Часто від того, як швидко буде надано медичну допомогу, залежить життя людини. Дещо можна зробити хворому до того, як прийде лікар. Насамперед треба прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, треба як найшвидше промити шлунок: дати випити хворому 3-4 склянки солоної води, а тоді визвати блювоту. Процедуру повторювати декілька разів. Після цього рекомендується дати хворому міцного чаю, кави або молока. Але поки прийде лікар, не годувати. І, звичайно, не можна давати хворому спиртних напоїв, оцет, бо вони сприяють всмоктуванню отрути. Щоб установити причини отруєння, варто зберегти рештки грибів. 11.3. Харчові добавки Харчові добавки – це природні або синтетичні речовини які навмисно вводяться у харчові продукти для придання їм заданих властивостей, але самі по собі не використовуються у якості харчових продуктів. Використання харчових добавок може бути направлено на поліпшення зовнішнього виду і смакових властивостей продукту, зберігання якості продукту у процесі його зберігання або прискорення строків виготовлення харчових продуктів. Основні вимоги, які пред’являються до них – їх не шкідливість при будь-якому тривалому вживанню цього продукту у реально добовій кількості. Харчові продукти, як правило, повинні виготовлятися без харчових добавок. За останнє десятиліття кількість харчових добавок, що використовується в харчовій промисловості, різко збільшилася. Наявність харчових добавок у продуктах, як правило, повинна вказуватися на упаковці, яка вживається, етикетці, пляшці, пакеті і т. д. у розділі рецептури. Харчові добавки можуть позначатися як індивідуальна речовина, наприклад – нітрит калію, лецетин; або груповою назвою – консервант, емульгатор і т. д. У Європейському Союзі розповсюджено позначення харчових добавок у виді індексів Е (від слова Europe) з трьох – або чотиризначним номером, що замінює собою назву харчових добавок. Споживачу важко орієнтуватися у тій наявності харчових добавок, які практично є майже у кожному харчовому продукту. На сьогодні у різних державах світу у виробництві харчових продуктів використовується біля 500 харчових добавок. Із них у державах СНД допущено використання у харчовій промисловості і їх наявність у імпортних продуктах 250 харчових добавок. Три харчові добавки заборонені для використання: Е 121, Е 123 і Е 240. Крім того, існує ціла група харчових добавок, які не сертифіковані у державах СНД. Список харчових добавок, які не мають дозволу на використання у харчовій промисловості: Е 103, 107, 125, 127, 128, 140, 153-155, 160d, 160f, 166. 173-175, 180, 182, 209, 213-219, 225-228, 230-233, 237, 238, 241, 252, 263, 264, 281-283, 302, 303, 305, 308-314, 317, 318, 323-325, 328, 329, 343-345, 349-352, 355-357, 359, 365-368, 370, 375, 381, 384, 387-390, 399, 403, 408, 409, 418, 419, 429-436, 441-444, 446, 462, 463, 465, 467, 474, 476-480, 482-489, 491-496, 505, 512, 519-523, 535, 537, 538, 541, 542, 550, 552, 554-557, 559, 560, 574, 576, 577, 579, 580, 622, 623-625, 628, 629, 632-635, 640, 641, 906, 908-911, 913, 916-919, 922, 923, 924b, 925, 926, 929, 942, 943а, 943b, 944-946, 957, 959, 1000, 1001, 1105, 1503, 1521. Бактерії у питній воді Бактерії можуть попасти у питну воду різними шляхами: із ґрунту, з яким стикається вода; при будівництві водопровідних мереж; через тріщина у трубах при коливаннях у них тиску. Наявність шкідливих бактерій у воді контролюється. Так як дуже важко визначити всю гаму мікроорганізмів, визначають вміст кишкової палички (E. сoli). Якщо E. сoli є в питній воді – тоді мало місце забруднення. Згідно ДОСТу допускається не більше 100 бактерій на куб. мл води. Бактерії можливо розділяти на хвороботворні (патогенні) і не патогенні. Перші із них можуть переборювати природну захисну систему організму (імунну систему), розмножуватися у ньому і викликати захворювання, іноді важкі. У питній воді можуть бути виявлені наступні бактерії: Salmonella – харчові отруєння; Shigella – дизентерія; Yersinia enterocolirica – порушення функції шлунково-кишкового тракту; Campylobacter- виразкова хвороба шлунку; Актиноміцети – актиномікоз; Залізобактерії – корозія водопровідних труб; Сульфатобактерії – корозія водопровідних труб. | |
| Переглядів: 1114 | Завантажень: 80 | Рейтинг: 5.0/1 | |
| Всього коментарів: 0 | |
