Системний аналіз — це особливий тип науково-технічно­го мистецтва, що виникає, власне, внаслідок органічної єдності суб'єк­тивного і об'єктивного, а тому досвідчений аналітик досягає знач­них результатів, а механічне застосування методик і прийомів СА недостатньо кваліфікованими особами не дозволяє отримати корис­ні результати. Для успішного застосування системний аналіз пови­нен базуватися на певному теоретичному фундаменті, а з іншого бо­ку успішні приклади застосування СА повинні служити прикладами для наслідування. Теоретичне обґрунтування привело до формування таких напрямків системних досліджень, як системна динаміка, евристичного програмування, імітаційного моделювання та ін.

 

Системний аналіз — це методологія дослідження таких влас­тивостей та відношень в об'єктах., які важко спостерігаються та важко розуміються, за допомогою представлення цих об'єк­тів у вигляді цілеспрямованих систем та вивчення властивостей цих систем та взаємних відношень як відношень між цілями та засобами їх реалізації.